Головна/Новини, статті, огляди/Розпізнавання облич в містах: безпека vs приватність

Розпізнавання облич в містах: безпека vs приватність

Серпень 3, 2019

Камери відеоспостереження в українських містах будуть використовувати для пошуку боржників. Зараз така практика діє в Киеві, але в майбутньому пошириться на всю країну.
Неплатників пристави будуть шукати за допомогою «автоматизованих інформаційних систем».

У Киеві до системи розпізнавання осіб в 2017 році підключили більше 3 тис. Камер. На той момент повідомлялося, що система здатна в режимі реального часу встановити особу, стать і вік людини, що потрапила в об'єктив камери. Тоді столична система відеоспостереження складалася з 160 тис. Камер і охоплювала 95% під'їздів житлових будинків.

На початок 2019 року в Киеві було встановлено приблизно 170 тис. Камер відеоспостереження. Вони встановлені у дворах, під'їздах, парках, школах, поліклініках, торгових і будівельних об'єктах, в будівлях органів виконавчої влади. У травні влада столиці заявили, що в місті розгорнуто систему з 200 тис. Камер відеоспостереження.

Кілька років тому повідомлялося, що 70% злочинів в місті розкриті за допомогою системи відеоспостереження. У 2018 році говорили, що число розбоїв в місті знизилася на 38,4%, грабежів - на 36%.

Лідером за кількістю встановлених камер спостереження вважається Китай. У столиці країни, Пекіні, діють 470 тис. Камер. Західні країни, слідом за Китаєм, активно починають використовувати технологію розпізнавання осіб.
Влада має намір використовувати її заради забезпечення безпеки та боротьби зі злочинністю. Лондонська поліція тестує цю розробку вже три роки - в британській столиці встановлено близько 420 тис. Камер відеоспостереження (дані Brookings Institution).

Камери, завдяки розвитку технологій штучного інтелекту і машинного навчання, можуть розпізнавати певні об'єкти, людей і помічати дивні речі в їх поведінці, відзначають «Ведомости».

Поліція Лондона перевіряє, наскільки точно працює технологія розпізнавання осіб, встановлюючи камери і перевіряючи на перехожих, чи знайде серед них технологія людей, схожих на злочинців з бази даних.

Однак британці вважають, що влада повинна брати у них попередню згоду на розпізнавання осіб. В одному з експериментів чоловік спеціально приховав своє обличчя перед камерою, натягнувши светр, за що був затриманий. В результаті його оштрафували на 90 фунтів ($ 110) за те, що він потім образив поліцейського. Жителі країни почали вже захищати свої права в суді.

У той же час, у Великобританії діє законодавство, згідно з яким кожна людина може звернутися в правоохоронні органи, щоб дізнатися, яка саме інформація про нього зібрана.

Подібні розгляду відбуваються і в інших країнах. У Сан-Франциско влади тимчасово заборонили поліції та іншим відомствам використовувати цю технологію, поки не з'являться регулюють її використання правила, пише Financial Times.

«Дуже насторожує, що Великобританія йде цим шляхом і створює прецедент не тільки для інших демократичних суспільств, а й менш ліберальних країн. Китай використовує цю технологію для стеження за етнічними меншинами, її можливості лякають », - каже Силки Карло, виконавчий директор правозахисної організації Big Brother Watch.
Оператор громадського транспорту країни Transport for London використовує цю технологію для спостереження за пасажирами, британські госпіталі - за пацієнтами, пише видання. В її застосуванні зацікавлений і приватний сектор. Британський стартап Yoti в найближчі місяці оснастить 25 тис. Магазинів програмним забезпеченням, що визначає вік покупців. Американський стартап Trueface.ai поставляє технологію для розпізнавання осіб в казино країни.

Жителі всіх країн світу поступово виявляються відкритими для нової технології - подібні сканери встановлюються в міжнародних аеропортах. Технологію використовує Facebook, інші технологічні компанії.

The Wall Street Journal повідомляє, що в США розпізнавання осіб почали застосовувати в школах та літніх таборах. Влада хоче підвищити рівень безпеки, адже в американських школах часто відбуваються інциденти зі стріляниною. Для цього освітні установи створюють бази даних з фотографіями людей, яким заборонено перебувати на їх території.

У тому випадку, якщо інтегроване в камери програмне забезпечення компанії SN Technologies ідентифікує таких людей, адміністрація школи буде повідомлено. Також програма здатна ідентифікувати зброю в руках людини.

У США понад 150 літніх таборів пропонують батькам заплатити за послуги сервісу Waldo Photos (збирає фото по певних запитах) і інших компаній, які здатні надсилати їм фотографії їхніх дітей. При цьому батьки повинні самі надати фотографію дитини для виявлення її штучним інтелектом.

Технічний потенціал камер з технологією розпізнавання осіб зараз величезний, каже співзасновник і комерційний директор компанії, що створює розумні домофони «Супутник» з функцією розпізнавання осіб, Василь Закіев.

«Є камера з оптикою, що дозволяє з даху хмарочоса читати газету. Технічний потенціал розпізнавання так само величезний. Можна розпізнавати обличчя, вибудовувати маршрути людей, зводити це з даними інших джерел, навіть будувати 3D модель спостережуваного території. Системи удосконалюються кожен день. Але це потенціал технології, на реальних проектах реалізація зазвичай простіша. Розпізнавання облич рідко працює на рівні камери. У камери досить слабкий процесор і обмежена пам'ять. Без сервера вона зможе розпізнавати обличчя на рівні одного заводу або бізнес-центру, не більше. Зберегти в пам'яті особи навіть невеликого міста вона не зможе. Інша справа, що будь-яка камера може відправляти відеопотік на сервер, а там можна знаходити особи з великих баз », - зазначає Василь Закіев.
За його словами, витрати на експлуатацію таких камер не дозволяють забезпечити їх безперервну роботу, навіть в країнах-лідерах по впровадженню - США чи Китаї.

«Якщо ми говоримо про охоплення рівня міста, то головною перешкодою тут стає економіка цього процесу. Місто - це десятки і сотні тисяч камер, картинку з яких потрібно розкладати на обличчя і розпізнавати. Розпізнавання вимогливо до процесорів дата-центру і спалює багато електроенергії, а розпізнавання осіб з бази в мільйон чоловік буде на порядок дорожче. Тільки за витратами електроенергії це може коштувати кілька тисяч рублів на місяць з камери, тобто, порівняно з вартістю самої камери. А є ще вартість передачі відеопотоку, зберігання і ліцензія за ПО на розпізнавання осіб. Тому, забезпечити безперервну роботу подібних систем на рівні великого міста поки не може ніхто в світі, навіть США або Китай. У деяких містах, як, наприклад, в Киеві, її можуть включити на час для забезпечення контролю під час якогось масового заходу або при пошуку небезпечного злочинця. Але як тільки завдання виконане - вимикають, бо змушувати таку систему працювати вхолосту або «про всяк випадок» це дуже дорого », - пояснив Василь Закіев.

На думку юриста Айті-Лекс Вадима Позднякова, ситуація з використанням камер відеоспостереження, в тому числі для пошуку певних категорій громадян, двояка. І неоднозначності їй додає не просто відеозйомка відбувається в місті, а технологія розпізнавання осіб, яка в цьому задіяна.

«Зачіпає чи взагалі спостереження за невизначеним колом громадян в громадських місцях приватне життя конкретних громадян, що потрапили в об'єктив? Питання спірне. Раніше, до появи систем розпізнавання, відповідь була негативною. І ця позиція відбивалася в законодавстві. За п. 2 ч. 1 ст. 152.1. Цивільного кодексу РФ не потрібна згода громадянина на використання його зображення, отриманого в публічному місці, за умови, що таке зображення не є основним об'єктом використання. Іншими словами, раніше інформація з свідомо публічних місць не вважалася інформацією про приватне життя окремого громадянина. Крім того, сам факт знаходження громадянина в публічному місці раніше однозначно розцінювався як дії за рамками приватного життя. За принципом «приватне життя» - на приватній території, а в публічних місцях приватного життя не може бути за визначенням. З використанням систем розпізнавання, інформація, отримана в результаті спостереження за невизначеним колом осіб, може бути трансформована в інформацію про кожного знято громадянина. При цьому поширеність спостереження призводить до великого обсягу даних, які можуть бути автоматизовано оброблені і прив'язані до конкретної особи. Отже, є аргумент на користь того, що застосування систем розпізнавання в громадському спостереженні має визнаватися збором інформації про приватне життя громадянина, не дивлячись на те, що місце є публічним і спостереження ведеться за невизначеним колом осіб », - зазначив Вадим Поздняков.
Застосування системи розпізнавання і відповідна обробка персональних даних, не є однозначно протиправної, визнає юрист.

«Ці дії дозволені законом за умови дотримання певних вимог: хто, які дані, в яких цілях, в якому порядку і т.д», - розповів Хабре Вадим Поздняков.
На думку експерта, загальна світова тенденція полягає в тому, що суспільство і держава збільшують частку свого контролю над життям громадянина, і в цих цілях використовуються нові технології збору та обробки даних.

Коментарі

Не знайдено дописів

Написати відгук

Розпізнавання облич в містах: безпека vs приватність

Нещодавнє